Однажды группа путешественников прибыла в маленькую деревню. Они были очень уставшими и голодными, и

... у них совсем не было еды. У них была только большая кастрюля. Путешественники попросили у аборигенов немного еды, но жители не доверяли путешественникам и они не хотели делиться с ними едой.
Путешественники были расстроены, но у них был план. Они наполнили их котелок водой, положили туда огромный камень и поставили его на огонь, который они развели прям посреди площади в деревне. Путешественники сели вокруг костра и котелка и ждали. Вскоре, женщина пришла на площадь.
- "Что это вы делаете"- она спросила. "Мы делаем каменный суп", сказали путешественники. "Это очень вкусно, но нам нужно немного специй для супа".
- "У меня есть немного специй", сказала женщина. "Можете нам дать немного ваших специй?", спросили путешественники. "Тогда мы поделимся с вами нашим супом".
Женщина взяла маленькую щепотку свежих специй из её корзины и бросила её в котелок. Она села вместе со странниками и они разговаривали в то время, пока готовился суп. Спустя некоторое время, к ним подошел мужчина. "Что это вы здесь делаете?", спросил мужчина. "Мы варим суп из камня", сказали путешественники. "Это очень вкусно, но нам нужно сюда положить немного мяска".
-"У меня есть немного", сказал мужчина. "Можете вы дать немного мяса для нас?", спросили путешественники. "Мы с вами тогда поделимся нашим супом". Мужчина бросил мясо в котелок, и тогда мужчина вместе с путешественниками и женщиной присоединился к их разговору и они вместе стали ожидать когда приготовится суп.
Все больше и больше сельчан стало приходить на площадь. Все они добавляли еду в котелок. Вскоре, они были хорошими друзьями. Котелок был наполнен мясом, картошкой и овощами, и вкусно пахнул. Путешественники поделились с жителями супом и они все насладились прекрасным обедом.
На укр.

Ответ

Если просил на украинском то на я просто понял сокращение укр так.
Одного разу група мандрівників прибула в маленьке село. Вони були дуже втомленими і голодними, і у них зовсім не було їжі. У них була тільки велика каструля. Мандрівники попросили у аборигенів трохи їжі, але мешканці не довіряли мандрівникам і вони не хотіли ділитися з ними їжею. Мандрівники були засмучені, але у них був план. Вони наповнили їх казанок водою, поклали туди величезний камінь, і поставили його на вогонь, який вони розвели прям посеред площі у селі. Мандрівники сіли навколо багаття і казанка і чекали. Незабаром, жінка прийшла на площу. "Що це ви робите"- запитала вона. "Ми робимо кам’яний суп", сказали мандрівники. "Це дуже смачно, але нам потрібно трохи спецій для юшки". "У мене є трохи спецій", сказала жінка. Можете нам дати трохи ваших спецій?", запитали мандрівники. "Тоді ми поділимося з вами нашим супом". Жінка взяла маленьку щіпку свіжих спецій з її кошика і кинула її в казанок. Вона сіла разом з кочівниками і вони розмовляли в той час, поки готувався суп. Через деякий час до них підійшов чоловік. "Що це ви тут робите?", запитав чоловік. "Ми варимо суп з каменю", сказали мандрівники. "Це дуже смачно, але нам треба сюди покласти трохи мяса"."У мене є трохи", сказав чоловік. "Чи Можете ви дати трохи м’яса для нас?", запитали мандрівники. "Ми з вами тоді поділимося нашим супом". Чоловік кинув м’ясо в казанок, і тоді чоловік разом з мандрівниками і жінкою приєднався до їхньої розмови і вони разом почали чекати коли приготується суп. Все більше і більше селян стало приходити на площу. Всі вони додавали в їжу казанок. Незабаром, вони були хорошими друзями. Казанок був наповнений м’ясом, картоплею і овочами, і смачно пахнув. Мандрівники поділилися з жителями супом і вони всі насолодилися чудовим обідом.


ПОХОЖИЕ ЗАДАНИЯ: